5. Налаштування

Сподіваюся, що з цією програмою можна працювати і з налаштуванням за замовчуванням. Але смаки, звички і фізичні параметри у всіх різні... Тому налаштувань багато. Навіть занадто багато. Я взяв за правило для будь-якого параметра, значення якого не має сенсу "прибивати цвяхами", створювати деякий інтерфейс для коригування. Але того, що таки увійшов в налаштування програми, прошу не лякатися їх кількістю, а подумати, навіщо він сюди зайшов і шукати саме це. До того ж, заходити в налаштування не завжди необхідно – найцікавіші налаштування проросли в контекстні меню...

Оформлено все це окремим вікном, яке перекриває основне, і розділено на декілька вкладок. Щоб оперативно бачити результати деяких налаштувань, фото частини основного вікна поміщається внизу деяких вкладок.

Кнопка призначена для повернення у основне вікно.

Кнопка – підказка. У разі зміни курсора на можливе уточнення підказки, якщо відпустити курсор над тим пунктом, що Вас зацікавив.

5.1. Загальні налаштування

Кнопка "За замовч." виконує початкове встановлення значень параметрів, представлених на цій вкладці, кнопка "Всі замовч." – на всіх вкладках, ("Всі замовч. (авт.)" – за авторськими уподобаннями).

5.1.1. Режим відкриття файлу і введення з клавіатури

Параметри цієї вкладки визначають режим введення в різних ситуаціях.

"Відновлювати стан після завантаження" вказує, чи потрібно програмі автоматично відкривати останній з редагованих файлів.

"Визначати мову автоматично" – при введенні повністю нового тексту з файлу або з буфера мова визначається за істотно-українськими чи російськими літерами. Якщо у вас використовується тільки одна мова, то краще вимкніть цю опцію. Якщо текст вводиться з клавіатури, то мову слід виставити вручну.

"Автопідстроювання ширини вікна редагування" – після відкриття файлу ширина вікна редагування виставляється по найдовшому поетичному рядку файлу (з деяким запасом). Те ж робиться при повній перемальовці вікна редагування (але тільки в бік збільшення і в розрахунок беруться тільки рядки поточного вікна).

"Після очищення файлу (Alt-V) виконувати вставку з буфера" – трошки прискорює процес роботи з текстами з інтернету, які Ви не збираєтеся довго зберігати у себе на комп'ютері: можна не вказувати нове ім'я файлу, та все ж мати деякий захист, якого позбавлений новий неіменований файл.

"Подвійний клік у вікні введення мітить слово, потрійний – рядок" – інакше по DblClick визначається рима до поточного слову. Опція введена для тих, хто звик використовувати DblClick стандартним для ряду програм чином (тоді для пошуку рими зостається користуватися поєднанням клавіші Ctrl з Click-ом лівої кнопки миші чи Alt-R).

"Рядки починаються з великої літери" – виключно-поетична опція (для самих ледачих і забудькуватих).

"Перекодувати ыэъё <=> ієї(')" – усуваються наслідки поетичної забудькуватості під час перемикання мови, якщо у Вас встановлено українську та російську.

5.1.2. Режим обробки і відображення

Зустрічаються творчі особистості, які у своїх віршах вживають однобуквені скорочення та ініціали (буква + крапка). А їх при перевірці ритмічності якось читати треба! Перемикач "Обробляються однобуквені скорочення та ініціали" означає, що ці букви будуть читатися як їх назви – наприклад, "і т.д." обробляється як "і те де".

"Вірші – кирилицею" – рядки, що не містять жодної кириличної літери, не аналізуються на ритмічність. Таким чином відкидаються, наприклад, рядки номерів глав.

"Економити завантаження процесора" – останнє слово в рядку обробляється тільки після завершення введення – при наборі роздільник або переході на інший рядок. Але сучасні процесори дозволяють на цьому не економити.

Блок перемикачів "Наголос в односкладові словах, що містять голосну" стоїть на сторожі виконання "непорушного" правила "Службові слова в українській мові вимовляються без наголосу". Природно, є маса винятків... Але з ними програмі розібратися важкенько. Доводиться Вам допомагати їй ручками... Якщо односкладове слово, сприйняте програмою як слово без наголосу, знаходиться в кінці поетичного рядка або всередині, але перед знаком пунктуації, то, швидше за все, воно має наголос. Окрему лепту вносять вигуки і логічні наголоси. Ну й орфоепічні слова, проклітики/енклітики (тобто нероздільна вимова декількох слів) – наприклад, випадки переходу наголосу від іменника до прийменника.

Варіанти можна вибирати на свій смак:

"завжди – словниковий підхід. Так не минеш випадки, коли службові слова отримують наголос. Але дуже багато мороки з тим, щоб відкинути односкладові слова, що не впливають на малюнок ритму вірша, та щоб не сплутати службові слова зі значущими.

"жорстко за типом – односкладові сполучники та прийменники завжди вважаються ненаголошеними, інші – наголошеними. Але роботи по відсіву незначущого все одно багато.

"вибірково – на додачу до попереднього односкладові займенники і прислівники вважаються ненаголошеними, якщо вони не потрапляють на позиції іктів, і наголошеними, якщо їх займають ("monosyllabic rule"). Також ці слова позначаються, як наголошені, якщо безпосередньо передують позиції ікта і її займає слово такого ж типу (можлива конкуренція). Невелика хитрість, а мороки з відсівом менше. Але взагалі без контролю не обійтися – занадто часто формальний аналіз неможливий через те, що одне й те ж слово може нести у реченні різні функції.

5.1.3. Режим збереження та актуальності

Перший перемикач в цій групі («Пропонувати перегляд після збереження файлу у режимі “Зберегти як”») дозволяє оперативно проконтролювати якість експортованого. Це працює для всіх типів файлів, окрім "htm", і за умови, що у системі призначено застосунок, що відкриває за замовчуванням файли з зазначеним розширенням.

"Підтвердження перезапису існуючого файлу" – природна обережність при роботі з даними, так само, як і "Створювати копію (BAK-файл)" або "Автозбереження". А ось інтервал автозбереження – справа смаку. Хоча є і протилежна думка: підтвердження – зайвий клік, BAK-файлами рідко хто користується, а автозбереження здатне зіграти злий жарт – якщо взяти за основу якийсь файл й, не зробити копії, почати його редагувати і відійти "на хвильку" від комп'ютера, то буде зіпсовано оригінал... Дай вам святий Коннектій працювати за компом в здоровому розумі й твердій пам'яті! Але є й об'єктивні чинники – від довгоногих блондинок до нетверезих сантехніків. Тому зовсім без програмного захисту свою нетленку залишати не слід. До того ж, автозбереження (у разі вказаного імені файлу) заощаджує багато часу і нервів у разі переходів між формами або виходу з програми – файл зберігається без зайвих питань.

Корисність списку раніше відкритих файлів навряд чи викличе сумнів. Розмір, природно, за смаком... І комусь подобається, щоб файл відкривався з тієї позиції, на якій з ним працювали в минулий раз, а комусь – ні...

"Створювати копію (BAK-файл)" дозволяє мати копію файлу на момент відкриття. Якщо Ви перейшли на інший файл, а потім знову відкрили попередній і змінили його, то програма створить BAK-файл на момент останнього відкриття.

А от відносно підтримки актуальності програми (і бази даних) думки розходяться. Більшість, без сумніву, залишать "Повідомляти про наявність нових версій програми й бази даних", але дехто воліє працювати зі звичною й перевіреною версією. На те й опція – у кожного свої резони. У будь-якому разі, оновлення без Вашої згоди не відбудеться. Вимкнувши цю опцію, Ви позбудетеся надокучливої (якщо Ви не хочете погоджуватися) пропозиції омолодитися. Але, при наявності інтернету, перевірка все одно виконується і єдиноріг поновлення буде нетерпляче рити екран копитом...

"Форсоване завершення програми" має сенс вказувати тільки в разі, якщо її закриття на Вашому комп'ютері йде занадто довго.

"Чистити кеш після завершення програми" має відношення до відходів життєдіяльності MS Edge WebView2 під час обслуговування вбудованого браузера, що виникають під час відкриття онлайн-словників або використання інтернет-голосів.

5.2. Кнопки

Наразі стандартним для роботи з панелями інструментів є інтерфейс переміщення об'єктів зі списку використовуваних в список невикористовуваних і навпаки + список панелей + механізм їх перетягування. У своїй програмі я обійшовся простим списком "панелі + кнопки":

Функціональність та ж. Ті, хто воліє обходитися зовсім без кнопок (тільки меню), можуть відключити всі панелі кнопок одним кліком мишки.

Примітка: Крилатий єдиноріг має звичку навіть у разі закритої панелі "Різне" вискакувати на основне вікно і помахувати копитом в знак наявності оновлень програми або баз даних.

Можна перетасувавши по екрану групи кнопок і погратися з оформленням кнопок. За замовчуванням фоном неактивній кнопки служить пухнаста кулька. В разі наведення курсору миші фон змінюється на лавровий вінок. Користувач може поміняти функції цих фонових зображень або взагалі відмовитися від фону (правда, тоді деякі кнопки збліднуть).

5.3. Редагування

До вкладці налаштувань редагування додається фрагмент основного вікна програми з тестовим заповненням, призначеним для демонстрації результатів налаштувань його оформлення (не всіх, але більшості). Я спробував розділити параметри відповідно до структури вікна редагування, але відносно панелі кінця рядка це не вдалося, оскільки частина її параметрів залежить від налаштувань вікна індикації ритмічності. У кожній частині є логічні, числові, текстові параметри та параметри кольору, що їх можна змінити, викликавши стандартний діалог вибору кольору (двічі клікнувши по відповідному квадратику або по першому пункту його контекстного меню) або задавши у вигляді шістнадцятирічного числа у форматі RGB (червоний-зелений-синій) через другий пункт контекстного меню.

Ще раз повторюся: не лякайтеся, що налаштувань так багато! Якщо вони Вас зацікавили, або Вам нестерпний зовнішній вигляд програми – йдіть послідовно за пунктами налагодження й перевіряйте їх дію, ні – користуйтеся налаштуваннями за замовчуванням...

5.3.1. Вікно вихідного тексту

Налаштовуються:

   • Як окремо розмір шрифту, так і разом з його типом (стандартний діалог вибору шрифту).
   • Величина табуляції (в пробілах).
   • Вид символу "тире" ("-", "–", "—" ).
   • Нумерація рядків – наскрізна або тільки поетичних рядків. Останньою можна додатково керувати, розставляючи символи "//" в рядках прози, що передують поетичним фрагментами, нумерацію рядків яких Ви хотіли б змінити.
   • Меню "Файл": контекстне меню вікна редагування дещо розрослося, і за замовчанням у нього не входять стандартні операції роботи з файлами; якщо Ви до цього не хочете звикати, то його можна ввімкнути.
   • Контроль орфографії за замовчуванням увімкнений; тут його можна вимкнути.
   • Аналогічно контроль звучності – функцію більш сумнівної цінності. Але її можна й більш тонко налаштувати – вказати кількість голосних чи приголосних, про появу яких поспіль має сповіщати програма.

Кольори (по колонкам):      • Колір символів тексту.      • Колір підкреслювання для інтернет-посилань      • Колір символів // зміни нумерації рядків.      • Колір хвилястої лінії підкреслювання орфографічних помилок.      • Колір хвилястої лінії підкреслювання помилок звучності.      • Колір фону.

5.3.2. Панель кінця рядка

Параметри, що налаштовуються в контекстному меню панелі кінця рядка впливають на вікно відображення ритмічності і навпаки. Налаштовуються:

   • як окремо розмір шрифту панелі, так і разом з його типом (стандартний діалог вибору шрифту);
   • колір і фон поля панелі (відповідно до типу рядка);
   • кількість складів у поточному поетичному рядку; якщо рядок розбивався на "сходинки" (є розриви рядка), то можна бачити або кількість складів у кожній "сходинці", або сумарно;
   • відображати ритм умовними символами;
   • відображати схему римування, можливо, великими/малими літерами для розрізнення жіночих (або дактилічних) і чоловічих закінчень;
   • відображати віршований розмір рядків, можливо, із зазначенням відсотка відповідності визначеного розміру й ідеального;
   • відображати віршований розмір фрагментів поетичного тексту;
   • при відображенні віршованого розміру можна як вчинити стандартним чином, тобто при рівних умовах надавати перевагу коротким стопам, так і віддавати перевагу більш довгим стопам – тоді більше шансів побачити замість ямба або хорея 4-складовики (пеони);
   • стандартно максимальна стопа – три склади, але для експериментів можна її довжину змінити;
   • за замовчуванням статистичний рівень, по якому програма вирішує, наголошений склад (ікт) в загальній ритмічної картині чи ні – 50%; якщо кому цікаво – можна по-гратися, але зручніше це зробити з основного екрану програми, ввімкнувши відповідний регулятор ("Головне меню-Вигляд").

5.3.3. Умовні символи й кольори

Ці налаштування відносяться частково до панелі, а частково – до вікна відображення ритмічності. Вказаний символ зазвичай використовується при відображенні ритму умовними символами на панелі, колір тексту і фон – у вікні відображення ритмічності. Лінія цезури виводиться графічно заданим кольором і там і там, сітка стоп – аналогічно (при ввімкненому перемикачі).

Тут же знаходиться перемикач "Аналіз" для налаштування автоматичного визначення наголошених складів, що знаходяться поза визначеним для них місцем, та випадків конкуренції наголошегого складу з іктом.

5.3.4. Вікно відображення ритмічності

Налаштовуються:

   • Видимість вікна відображення ритмічності.
   • Як окремо розмір шрифту панелі, так і разом з його типом (стандартний діалог вибору шрифту).

Кольори вікна відображення ритмічності:

   • Колір рамки навколо поточного складу.
   • Колір тексту вікна.
   • Фон відступу у "сходинках".
   • Фон вікна.

Фон лінійки складів у рядках прози:

   • Ненаголошений склад звичайної лінійки.
   • Наголошений склад звичайної лінійки.
   • Ненаголошений склад лінійки фрагмента.
   • Наголошений склад лінійки фрагмента.

5.3.5. Вікно рецензування

Налаштовуються:

   • Видимість вікна рецензування.
   • Як окремо розмір шрифту панелі, так і разом з його типом (стандартний діалог вибору шрифту).
   • Кольори тексту і фону.

5.3.6. Допоміжні елементи

До них відносяться кнопки виходу з налаштувань та оновлення екрану (зліва), підказки (справа вгорі) та налаштувань вкладки у стандартному форматі та з уподобань автора.

Внизу розташовано зразок вигляду вікна редагування за поточних налаштувань.

5.4. Друк та експорт

Операція "Зберегти як" передбачає експорт файлу в форматі txt, htm, mht, html, rtf, doc або docx (див.п. 2.2.1). Дані налаштування визначають вигляд документа, що можна одержати на друк або при збереженні у файл. Їх сенс у тому, щоб мати можливість на виході отримати документ, на вигляд чи за змістом відмінний від редагованого. Тобто в деякій мірі реалізований підхід, звичайний при роботі з базами даних, коли дані і зручність їх обробки – це одне, а результуюча форма – дещо інше.

В той же час у форматі htm зберігається весь вміст файлу, а в інших форматах наявність того чи іншого елемента (наприклад, номера рядка чи схеми римування) залежить від того, чи видимий цей елемент за поточними налаштуваннями вікна редагування. Деякі елементи мають додаткові налаштування у вкладці друку та експорту, і ці налаштування мають більшу вагу, ніж налаштуваннями вікна редагування (якщо вони помічені "птичкою").

5.4.1. Табличний формат

Найбільш повно ці можливості представлені при експорті у вигляді таблиць для всіх форматів файлу, крім txt:

У верхній частині налаштувань надається можливість задати орієнтацію сторінки й межі областей документа, нижче – його складу з можливістю налаштування для кожної частини шрифту і деяких специфічних параметрів:

    • можна задати інші шрифти видачі;
    • по частинах видачі або для видачі в цілому можна задати межі;
    • вихідний текст і ритмічність (умовними символами) друкується кольорами, відмінними від тих, що використовуються на головному вікні;
    • видачу ритмічності і рецензування можна відключити;
    • можна редагувати ритмічність по складам, а видавати результат умовними символами (причому не розфарбовуючи їх).

Частина видачі, пов'язана з ритмічністю, має ще ряд налаштувань:

    • Можна задати формування колонки, відповідної по вмісту панелі полів кінця рядка. Ця колонка виводиться тим же кольором, що й вихідний текст, а її вміст відповідає вмісту панелі на момент збереження (номер рядка, стисле відображення ритмічності умовними символами, схема римування, віршовий розмір).
    • Як при виведенні ритмічності умовними символами однієї колонкою, так і при детальній розшифровці можна задати перекодування символів, не обтяжуючи себе "вилизування" чернетки.

Деякі особливості

Колонка-аналог поля кінця рядка, як і колонка "Рецензування", навіть за наявності відповідних відміток у налаштуваннях, формуються тільки у випадку, якщо хоча б в одному рядку є замовлена інформація (не порожньо).

Налаштування "Орієнтація" має силу тільки для сторінок MS Word.

Налаштування "Заборона фрагментації таблиць" має сенс тільки у випадку, якщо у творі проставлені межі фрагментів, але користувач хоче отримати документ, що складається з однієї таблиці. Зазвичай результуючий документ розбивається на частини за кількістю фрагментів. Для кожної частини визначається свою кількість колонок (залежно від віршового розміру і наявності коментарів).

Задані межі правильно відображаються для htm-файлів, але для документів MS Word спрацьовують не завжди задовільно.

Для файлів у форматі txt мають значення тільки налаштування комплектності видачі (дані, що включаються, і перекодування). Налаштування кольорів, шрифтів, меж та орієнтації сторінки ігноруються.

5.4.2. Текстовий формат

Текстовий формат передбачає виведення тільки тексту вірша, що звичайно не потрібно – швидше скопіювати текст через буфер обміну.

Для тих, хто щось розуміє в html або форматуванні документа в Word, надаються такі налаштування:

    • Верстати відступи стилями (text-indent) або пробілами (&nbsp;).
    • Верстати абзаци стилями (class з вбудованого в html набору) або тегом <p> без параметрів.
    • Весь вірш оформити одним абзацом (<p>) з розривами рядків (<br />).
    • Розставити всі наголоси.
    • Налаштувати шрифт, його колір та орієнтацію сторінки (останнє актуально тільки для Word).

5.4.3. Формат, орієнтований на інтернет

Текст твору зберігається в htm-файлі з деякою надмірністю, що дозволяє використовувати цей файл для вставки на інтернет-сторінки з мінімальними переробками. Але з одним обмеженням: якщо користувач не використовує табуляцію. Хоча символи табуляції прекрасно імпортуються в MS Word, а для htm-файлів перекодовуються в "&#9;", в браузерах ці коди не відображаються. Варіант з використанням тега "<pre>" не підходить, оскільки припускає використання тільки моноширинних шрифтів. Рішення пропонується наступне: зберігати файли для використання в інтернеті не з розширенням "htm", а з розширенням "html". При цьому проводиться перекодування символів табуляції в послідовність пробілів ("&nbps;") згідно з поточними налаштувань.

Підозрюю, що попередній абзац мало кому що сказав, та й далеко не всі портали дозволяють своїм користувачам вільно працювати з тегами. Для цієї ситуації призначений наступний варіант налаштувань:

Оскільки на поетичних порталах не завжди дозволяють користуватися тегом "code", то шрифт з символами рівної ширини недоступний, і панель поставлена перед текстом, щоб її символи виводилися як можна рівніше. Звичайно, ідеалу, досяжного в таблицях, немає, але на щось схоже. У всякому разі, мотивувати колег своє бачення ритмічності аналізованого твору за допомогою такого тексту легше.

А щоб було легше рецензувати окремі рядки, передбачена опція "+ текст", в результаті якої після рядків з ритмічної схемою (і, можливо, наголосами) в рядках вірш дублюється, зберігаючи з оформлення тільки номери рядків. Вам залишається лише коментувати окремі з них, видаляючи зайві.

Схема ритму має стовпці (відповідно до налаштувань у головному вікні): перший — номер рядка, другий — кількість складів у рядку, третій — сама схема (наголошені склади позначаються «!», ненаголошені — «-», ритмічні похибки — «?» чи «¿», цезури — «:»), четвертий — схема рифів п'ятий - текст із наголосами (для перевірки схеми).

З додаткових налаштувань в даному випадку доступна опції "Всі наголоси" (вказувати в тексті наголошені голосні) та "Жирний шрифт" (виділяти наголошені склади), а також переналаштовувати умовні символи для наголошених та ненаголошених складів.

Користуватися цим не дуже складно:

    • задаєте в налаштуваннях експорт в режимі "code";
    • експортувати файл в кнопкою "html";
    • погоджуєтеся з пропозицією переглянути результат в браузері;
    • виділяєте і копіюєте потрібне.

5.4.4. Графічний формат

Якщо вірш цілком поміщається на екрані, то можна зробити ще простіше – послати ка-ртинку. Стандартний скріншот, отриманий після натискання кнопки Print Screen, іноді містить зайве, і тому я додав у меню його аналог. Налаштування мінімальні:

    • З запитами – видається запит, куди посилати результат (у буфер або у файл).;
    • У буфер – завжди посилати результат у буфер обміну.
    • У форматі PNG – завжди посилати результат у файл (попередньо запитавши ім'я).

5.5. Налаштування для словників

Тут задаються зовнішній вигляд і режим поповнення словників:

Відключивши "Заповнення словників по мірі надходження невпізнаних слів", можна перейти в режим повністю ручного коректування вікна відображення ритмічності. Це представляється доцільним при аналізі тексту чужою користувачеві тематики і містить слова, якими не хотілося б засмічувати свої словники.

Увімкнути опцію "Обходитися без підтвердження дій при редагуванні слів" можуть тільки невтомні, повністю упевнені в своїх діях люди. Або ж ті, кому виправити помилку легше, ніж постійно підтверджувати свої дії.

Декому подобається бачити рядки в словниках пронумерованими.

Дві наступні групи перемикачів зазвичай доступні і в ході поповнення словників. Чіпати їх користувачеві має сенс, якщо страх як хочеться вести власне доповнення до орфографічних словників, або ж мати окремий словник усіх форм для конкретного твору. Розташування словника твору слід вказати в наступному після цих двох груп перемикачів полі.

Налаштування вікна розшифровки відносяться до орфографічного словником і визначають ступінь його кольорового розмаїття, а також шрифти шапки (тобто пояснювальних написів), власне словоформ та їх орфоепічного вигляду (транскрипції).

Самим заквітчаним елементом є словоформа, в якій можна задати колір базової частини, наголошеної голосної та закінчення. Причому закінчення забарвлюється в різні кольори в залежності від того, чи є така словоформа загальновживаною, чи архаїчною.

Онлайн-словники

Власне онлайн-словники налаштування не вимагають, оскільки відображаються в форматі, передбаченому їх розробниками. За Вами лише вибір зі списку словників для кожної з категорій – орфографічний, тлумачний словник або словник синонімів.

Відкривати словники у вбудованому браузері або в браузері системи за умовчанням – на Ваш вибір. Крім того, останнім передбачено не для всіх зовнішніх словників, перерахованих в списках, а тільки для помічених зірочками. Втім, якщо вигляд словника, забезпечений вбудованим браузером (а це фактично Internet Explorer від Microsoft), Вас не влаштовує, можна перейти в системний – для цього в оформленні вбудованого браузера передбачена кнопка .

До списку словників, що пропонуються, увійшло те, на що я надибав у інтернеті. Звичайно, онлайн-словники набагато повніші і достовірніші (принаймні, повинні бути) ніж версія, вбудована мною в програму. Але вони мають один недолік: ні з того ні з сього можуть перестати відкриватися (частково чи зовсім). Про це (а також про кандидатів на додавання до списків) прошу повідомляти мені для підтримання актуальності.

Як вбудований браузер, рекомендовано Edge (доступність можна перевірити через Головне меню-Допомога-Дружні ресурси – у списку програм має бути пункт Microsoft Edge WebView2). З одного боку, Internet Explorer давно застарів і перестав адекватно відображати багато сайтів, а з іншого боку, Edge жере воістину титанічні об'єми дискового простору. Що поробиш – така плата за прогрес...